?

Log in

скоро, скоро вже ми побачимо Христа

Jul. 20th, 2017 | 09:27 pm

В країнах, що розвиваються (ЕМ), і які мають дуже низький рівень розвитку інститутів – це дуже поширена ситуація. Зараз, якщо озирнутись навколо, то країн із подібними проблемами дуже багато: від пост-радянського простору, де майже в усіх одні й ті ж самі проблеми, до ПАР, країн Південної Америки, багатьох Азійських країн. Інституційна відсталість таких країн призводить до того, що застосування одних і тих же монетарних інструментів буде призводити до протилежних наслідків, порівняно із більш розвиненими країнами, навіть із того ж пулу ЕМ. Тут навіть не торкаємось ще більш широкого питання – а чи може взагалі монетарна політика сприяти вирішенню структурних проблем в економіці?

Загалом, якшо говорити про мандати центральних банків, то вони часто не мають такого мандату на «прискорення економічного розвитку», а на цінову або курсову стабільність – мають. Причому в таких країнах через інституційну відсталість є значні проблеми із держфінансами та фіскальною складовою зокрема, що призводить до генерування високої інфляції та росту боргу, що в свою чергу вимагає від центральних банків провадити стримуючу монетарну політику та, простіше кажучи, абсорбувати вільні гроші з ринку. Це в свою чергу також певною мірою стримує активність економічних суб’єктів.

Проте, якщо не «зв’язувати» ці гроші, то вони, скоріше за все, підуть не на розвиток бізнесу та інвестиції, а у валюту та інші подібні фінансові і ресурсні активи, із метою отримання прибутку від інфляції та девальвації, та як ставка на продовження девальваційних та інфляційних процесів. Така поведінка економічних суб’єктів підтверджується історичним досвідом і нашої країни, і подібних країн.

Економічні суб’єкти не інвестують в розвиток, оскільки оцінюють перспективи негативно, очікуваний прибуток від таких інвестицій значно нижчий від вкладень у валюту та ресурсні товари, немає ясних перспектив для росту попиту, оскільки реальні доходи громадян після суттєвого скорочення практично не зростають, а на фоні продовження інфляційних тенденцій і зростання регульованих цін, домогосподарства та підприємства теж, скоріше, відчувають зниження реальних доходів.

Слід зауважити, що і постулат про те, що банки могли би просто так взяти і наростити кредитування – він хибний. Навіть попри те, що ресурсна база в банках стабілізувалась, але банки просто не в змозі кредитувати, оскільки не мають капіталу для нарощення портфелю. Кошти ж в депозитних сертифікатах нацбанку та державних цінних паперах фактично не враховуються при розрахунку активів зважених на ризик (враховуються з коефіцієнтом «нуль»), порівняно із кредитами, які враховуються з коефіцієнтом 100%. Таким чином, банки навіть механістично не можуть просто «вийти» із сертифікатів НБУ або держоблігацій і суттєво збільшити кредитний портфель.

Цей фактор теж пов'язаний із низькою якістю як існуючих портфелів банків, так і станом самих позичальників, що є просто віддзеркаленням важкого економічного стану в державі. При цьому, знову таки, відсутність позитивних економічних очікувань та перспектив не дозволяє ні бізнесу, ні споживачам, ні банкам переоцінити свої портфелі та проекти та направити більше ресурсів на споживання (якщо говорити за додаткове споживання, яке б виходили за межі споживання-виживання) та продуктивні інвестиції.

Виходів із такої стагфляції не так багато – або початок реальних структурних реформ в країні, а не фарсу, який чертвертий рік подається, замість реформ, або, очікувати на відновлення і ріст цін на світових ринках – на який завджи українська влада розраховувала і розраховує й далі, як єдиний шлях до виходу із прірви. Проте, дуже схоже на те, що це ще далеко не кінець історії і чекати на зовнішнє відновлення можна стільки ж, скільки і на друге пришестя, ну, трохи меньше.

Link | Leave a comment {1} | Share

бюджет пропатчили

Jul. 14th, 2017 | 05:15 pm

Як логічне (або нелогічне) продовження бюджетної саги, розпочатої ше наприкнці того року, і описаної тут:

http://forbes.net.ua/opinions/1426026-byudzhet-odnoj-nochi-chto-zalozhili-nardepy-v-glavnuyu-smetu-strany

Аналіз проголосованих поправок до держбюджету лише підтверджує основні тези і висновки, зроблені нами наприкінці минулого року, коли приймався бюджет на 2017-й рік. Поточні правки до держбюджету також виконані на тих же самих засадах: протиріч між макро, мікро та і взагалі всіми основними економічними постулатами бюджету, бажання скоріше розподілити гроші, які несподівано прийшли, незмінні джерела доходів – населення і споживання, незмінні джерела витрат – силові відомства (переважно МВС), органи збору податків, субсидії.

Сам документ (зміни до бюджету) починається із твердження, що, базуючись на тому, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі покращило прогноз по розвитку економіки на 2017-й рік до 1.8%... насправді ж МЕРТ погіршило свій прогноз у травні до 1.8%, а не покращило із 2.4%, на яких базувалася попередня версія. Тобто причини для перегляду знаходяться в інших площинах, а не в прискоренні економічного зростання.

Єдиним фактором, який хоч якось позитивно може говорити – це збільшення доходів по податку на прибуток порівняно із планом, за 5 місяців поточного року приблизно на 5 млрд грн. або +22% до планової цифри. Податок на доходи громадян +10% до плану пов'язаний переважно із ефектом збільшення мінімальної заробітної плати, і в цілому за 5 місяців в абсолютному вираженні склав близько 2.5 млрд грн.

Але найбільший позитивний внесок в доходи бюджету за перші 5 місяців поточного року відбувся за рахунок зростання імпортного споживання +11.4 млрд грн., +18% до плану. Стабілізація гривні дозволила наростити імпорт, що знову виводить поточний рахунок у від’ємну територію, і закінчується потім відомим фіналом із зростанням тиску на гривню, але це буде потім.

На цьому позитивні новини виконання бюджету за 5 місяців поточного року закінчуються. Решта дохідної частини поки що не підтверджує можливе покращення економічного розвитку порівняно із очікуваним, оскільки – доходи від непрямих податків із товарів, вироблених на території України нижче плану на 6%, або на 1.8 млрд грн., на 4.5 млрд грн. нижче від запланованих доходи від ренти за видобуток газу, або на 16% нижче плану.

Цікава ситуація продовжує розгортатись навколо конфіскації держоблігацій і коштів осіб, пов’язаних із екс-президентом Віктором Януковичем. Більшу частину коштів, про які йшла мова зараховано до держбюджету, близько 30 млр грн., проте, виникає багато запитань з приводу того, яка частина цих доходів реально оприбуткована до бюджету, яка частина з них являє собою грошові кошти (в національній та іноземній валюті), яка частина з них буде використана для фінансування видатків бюджету, а яка – можливо, піде на зниження внутрішнього державного боргу через анулювання зустрічних зобов’язань.

Слід зазначити, що попри перевиконання цієї статі бюджету, правками, однак не передбачається розподіл відповідних коштів, більше того, що було заплановано бюджетом раніше, тобто близько 11 млрд грн., та і взагалі, ніякої згадки. Більше того, спроба знову оформити частину внутрішнього боргу, яка стосується податку на додану вартість, облігаціями – навряд чи свідчить про бажання уряду і керівництва держави, зменшувати боргове навантаження та темпи емісії.

Розходи бюджету розподілені також очікувано: субсидії та МВС із податковою отримали найбільші додаткові кошти. Субсидії +14 млрд, частину з яких (4 млрд грн) повертає Нафтогаз у вигляді дивідендів, які на справді є просто частиною цих субсидій, які Нафтогаз не витратив на власні операційні розходи.

1.5 млрд грн. додатково отримує МВС, 1.3 млрд – фіскальна служба, з яких 1.0 млрд – збільшення заробітних плат митникам.

Доречі, так само у оновленому держбюджеті відсутні так звані «доходи від репрофайлінгу» держоблігацій, які знаходяться на балансі Національного банку України, і які уряд грозився витратити на ремонт доріг. Навіть згадки про це немає в бюджеті. Звичайно, репрофайлінг не являє собою якусь економію або додатковий дохід, як про це говорилось із владних трибун, а є збитком для держателя, НБУ, причому збитком дуже великим, що непрямо підтверджує і звіт Приватбанку аудійований EY, але це вже, як і історія із «конфіскацією», тема для іншого разу і іншої публікації. На дороги, доречі, додатково виділено не 15 або 16 млрд грн., як про це говорили в кабінеті міністрів, обговорюючи можливі наслідки репрофайлінгу, а всього лише 0.8 млрд грн., тобто трохи більше 30 млн долл за поточним курсом. Хоча, з іншого боку, можна сказати, що невитрачання віртуальних грошей, це також не так і погано кінець кінцем, тим більше, що всі віртуальні гроші ковтає Приватбанк, на підтримку життєдіяльності якого розходи продовжують зростати такими темпами, що бюджет не встигає не тільки збирати з економічних суб’єктів, а й держава - друкувати.

Link | Leave a comment | Share

заройтє ваші дєнєжкі

Jul. 11th, 2017 | 01:37 am

Сбербанк приготовился к потере 1,1 млрд евро, выданных хорватскому ритейлеру Agrokor

Нарешті і ця тєлєга пріказала довго жить. Не слідкував давно вже, а виявляється воно ше кінця зими вже помирало, і реструктуризації та різні російські гроші не врятували. А то ж пам'ятаю, шо всюди його просували, піарили в портфелі - типу крєпкий хай йілд з крєпкого ринку. Ну і шо, шо трохи із боргами, не сси, бери, дохідність во, найбільша компанія, хто ж його посадить і тд ))

Типова така ЕМ-історія, як і наші всі ті бонди державні і недержавні, різні авангарди, як і руські горілки ті, а потім будуть тінькови із бінбанками, азербайджанські, казахські, про китайські взагалі мовчу - нєт, вождь, лучше бусьі давай (с)

І це все на низьких ставках, які і продовжували знижуватись весь цей час. І знову таки, це ж не тільки про ЕМ - в ДМ те ж саме. Зате, як нам кажуть, рекавері: +40% дефолтів глобаллі того року. Ну, ну ))

Link | Leave a comment | Share

(no subject)

Jul. 10th, 2017 | 01:31 am

https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-07-05/why-russian-inflation-feels-much-worse-than-it-is

I think, it’s important thing what Central Bank of Russia has done – had the same idea to make a poll at another post-soviet country among the bank’s clients, personnel, associates etc to understand what do people think of inflation in numerical terms by their own experience, as well as some other questions of what people really think (by their experience) and expect (in numerical) in terms of various economic subjects, such as fx rate, interest rates, etc.

Of course, there are many explanations why this difference arises, but what is more important for me, is the very fact of the huge difference itself. For instance, people may be just overestimating their expenses; or maybe that the state has a poor understanding of what the real consumer basket is; or maybe chronically late or failing to adjust the basket properly, etc.

But, what it is more important is to understand that the people make their decisions (on spending, saving, etc, or in allocating their time preferences) using their own experience and their own figures/estimates, not those reported by the state. So, for the state it is more important to understand what is the level the people experience, and why it is different from reported figure, rather than just say that you guys are simply wrong, and don’t know what your real expenses are.

And I think this is true not only for emerging markets with high level of inflation and low credibility of the state agencies, but for developed countries as well. The only significant difference here may be that with low inflation level the difference may be not that significant and hence the impact on the people’s behavior is not very different from what is expected to be. However, from my experience, I do remember talking the friends and relatives of mine living in EU, overseas, who also report very high inflation by their experience compared to that reported, the same noticed from various comments on the topic, etc. For instance, I recall the people reporting all over Europe (Germany, Italy, etc) after adopting common currency that the prices had increased across all the states by very significant amount, which just didn’t suppose to happen, and of course that price rise (or real income fall) was not captured and reflected by statistics.

This could be also one of the reasons why foreign/institutional investors make different investment decisions comparing to local agents. Of course, again, there are also other important factors as well – investment (decision) horizon, availability of alternatives, opportunity costs, and so on and so forth. But putting this in a simpler manner, that’s why locals in many EMs don’t buy various carry trade stories in local currency or save mostly in hard currencies, etc – by their experience, there is no any positive carry at all, and the real interest rate is badly negative, and in a longer term the fx rate has only one direction to deep depreciation.

Link | Leave a comment | Share

do u c me )

Jul. 1st, 2017 | 07:34 pm

https://finclub.net/news/icu-sozdal-fond-na-200-mln-dlya-pokupki-stressovykh-aktivov.html

Фактично єдиний selling point компанії ICU, який сама компанія може продавати стороннім інвесторам (у разі якщо такі взагалі будуть або можуть бути) – це близькість до влади. Решта речей – це просто антураж, який супроводжує подібні проекти. З огляду на систему влади в країні у пострадянський період, при кожній владі були і є такі компанії, які, маючи м’яко кажучи особливо тісні стосунки із владою, продавали «цей» актив і будували свій «бізнес» та заробляли суто на ньому. Звичайно, що після зміни влади весь бізнес таких компаній суттєво скорочувався, оскільки все «плече» будувалось суто на відносинах із діючою владою.

Аналогічно і в цьому проекті та інших, в які намагається заходити ICU, наприклад, таких, як управління пенсійними фондами в майбутньому, під які придбавалась інфраструктура Укрсібу та Трійки-діалог та інші.

Більше того, робота з великими проблемними активами (боргами тощо) є доволі специфічним напрямком в Україні, зокрема по причині повної відсутності системи правосуддя в країні та надзвичайної корумпованості правоохоронних органів, прокуратури та суддівської системи. Тобто сам коллекшн в секторі великих активів – це доволі затратний бізнес із непевним результатом, що довели дефолти більше половини банківської системи та надзвичайні збитки в тих банках, які змогли не потонути за цей час.

Очевидно, що саме в цьому питанні ICU і буде намагатись «продавати» цей проект (якщо, звичайно, там взагалі передбачаються сторонні інвестори, і це не суто технічний проект під вже заздалегідь відомих місцевих «інвесторів» від влади, який просто покликаний оформити певні домовленості). Тобто потенційно, маючи на своєму боці силовий ресурс, або макетуючи близькість до такого ресурсу, компанія може показати інвестору, що вартість колекшену буде значно менша та матиме більший очікуваний результат, ніж за інших рівних умов.

Звичайно, це не означає, що інвестори обов’язково купуватимуть таку конкурентну перевагу, оскільки, як сказано вище, вона прив’язана в часовому вимірі до діючої влади і нівелюється повністю з її зміною – до якої залишилось фактично менше двох років, принаймні до точки, коли такі зміни можуть відбутись. Самі ж проекти та подібні фонди передбачають реалізацію на строк щонайменше в декілька років. Таким чином, головна «конкурентна перевага» нівелюється повністю ще фактично не доходячи до його екватору. Тому, на мою думку, все-таки, якщо сам проект зможе запуститись, то він буде наповнений (у означеному або меншому об’ємі) коштами для фіксації певних домовленостей у політичній площині між особами, наділеними владою в Україні або тих, хто таких осіб представляє, та переважно боржниками, чиї пасиви потрапили до ФГВФО, або знаходяться на балансах держбанків.

Link | Leave a comment | Share

Молдаванський вірус знищує монголію

Jun. 27th, 2017 | 07:15 pm

Кумедно це все - місяці зо два тому, чи менше трохи, коли це йшло переважно на Заході, то всі ці крєндєля просто либилися а-ля задорнов, типу "ну тупьіьіьіе". А тепер, коли вже давно навіть офіційні патчі для цієї хрєні сам майкрософт розповсюдив і тд і тп, тепер цим рагулям тупо все поклало в конторах. Ну, шо сказати - рагулізм тотальний, він такий. Взагалі не розумію - нашо в більшості контор ці типу ойтішнєгі сидять, шоби фейсбук банити та чужу пошту читати, та в бухгалтерії картриджі в принтерів щамінювати? Хоча, звичайно, це не тільки айті департаментів стосується. Таке дикунство і кам'яний вік.

Це як був бородатий аник про чувака на резиновому човні, який пригрібає до лайнера круїзного і каже, шо типу всі гроші, коштовності, все цінне кидайте мені в човен. З лайнера його посилать нахуй, чувак відгрібає і каже: ну, знов.

От приблизно такий вірус і ситуація. Тільки в нас цьому чуваку починають все зкидати в човен. Зараз ше і почнуть бюджети вибивати під антивірусне обладнання, почнуть вішати лапшу, шо це була неїбацця яка отака опасна і стрімка. Бо таке саме керівництво там сидить, дерев'яне. А треба просто гнати сцяним ганчір'ям всю ту пиздоту, шо робе вигляд, шо працює, як і тих, хто робе вигляд, шо контролює їх роботу.

Коротше, який нахуй путєн - цей рагулізм сам себе поховає швидше і без зайвих витрат з боку супротивника.

Link | Leave a comment | Share

глория меняет курс

Jun. 6th, 2017 | 02:09 pm

47'33'' - 48'00''
Мадемуазель, медам, месье...
Стоянки в Одессе не будет, Глория меняет курс...
Желаю всем приятного путешествия, господа... :)

Link | Leave a comment | Share

Всім, хто стоїть на пиришкоді добутья вільності трудовому люду

Jun. 4th, 2017 | 02:13 pm

https://gorky.media/context/glavnoe-eto-zhit-ne-imeya-dela-s-gosudarstvom/

У продовження теми про схожість-відмінність хочу сказати таке: говорячи про схожість, більше того, подібність i майже ідентичність політик і реакцій держави та певних, близьких до неї інститутів (формальних та неформальних), різної піонерії, - я тим не менше вважаю, шо в нас є дуже значні відмінності від москви, хоча вони і значною мірою стерлись після цих побоїщ, особливо другої світової, переселень і так далі.

Важко якось сформулювати одним словом, я би сказав, шо це така «махновщина», прагнення до волі, самоврядування, республіки, вольностей, економічної та політичної свободи. Воно, звичайно, не однорідне, і в Росії є багато регіонів, які мають схожу історію. Як і в нас багато регіонів, які через означені фактори змінили свою демографічну, соціальну та інші структури.

Тим не менше, думаю, шо, в цілому, можна зробити таке узагальнення. І, звичайно, воно не стосується так званих еліт та наближених до них. Які намагаються і далі пхати людей у це ярмо, дивуючись, шо народ туди не лізе. Тоді, звичайно, в цих комсомольців виявляється поганим «темний народ», який не бажає йти на цю скотобойню, і всяліко її уникає.

Можете сказати, шо це такий певний вид «нашого особливого путі», як і в росіян – може й так, певним чином це справедливе зауваження. А з іншого боку – думаю, шо певним чином у кожного «свій особливий шлях», не на кожного ця сорочка налазить, а комусь і завелика.

Пряма калька і спроба натягнути інститути, які розвивались століттями в інших країнах, зокрема та ж держава і державний апарат, філософія його розвитку і обгрунтування, базис появи і так далі – це все просто так не переноситься на іншій грунт, який має геть іншу історію, географію, клімат, соціологію, рівень розвитку і так далі.

А в нас цей мейнстрім просто калькує те, шо є закордоном без осмислення, лікує всі хвороби одним іржавим ножем, і дивується чого банани не ростуть в лісостепу.

Як одні й ті ж самі рецепти допомагають Ірландії та Латвії (хоча і теж із натяжками), Ісландії і не допомагають, а більше того наносять ще більше шкоди, таким країнам, як Аргентина, Греція або Україна.

А позитивного наджінгу ця система, і так звані «еліти» просто не мають у своєму інструментарію, все, шо вони можуть – це тільки вмикати свою машину «довлєнія» і жалітись на поганий народ, як це все не спрацьовує, кивати на корупцію, яку вони самі і породжують, вибудовуючи і розширюючи цю машину державного тиску і державної присутності і монополізму всюди.

Link | Leave a comment | Share

я тєбя нє знаю, но я тєбя побрєю

Jun. 3rd, 2017 | 02:24 pm

Программотворцы ошиблись страной

Продовження циклу про небрати', наш особийпуть (як і в рф, доречі) та інший шлак, яким в нас так люблять годувати народ.


Одна тільки різниця, якшо говорити про економіку та обгрунтування цих напрямків руху, то в нас воно ше більше рагульне просто. Шо та частина, яка заточена на друк і попил бабло, кредитний ріст, низькі ставки і вотетовсьо.

Так і ті, які себе називають "риночніками", лібералами і так далі, які самі дуже часто просто являються однією із реінкарнацій попільщиків і різного штибу чуваків, які фактично просувають і підтримують ріст держави в економіці країни, тобто подальший друк і попил бабла.

А інша їх підсекція - то просто відірвані від реальності взагалі чуваки, які за побудову космодромів у чистому полі із гівна і палок - типу тут і негайно третій, четвертий, п'ятий рівень пенсійної реформи, ринок землі здєсьісічас, засадити марс дубами і таке інше - місто сонця в пустелі.

Коротше, як дзеркало і отходняк - я тєбя нє знаю, но я тєбя побрєю.

Link | Leave a comment | Share

он вам нє пітро

Jun. 2nd, 2017 | 09:58 pm

От кумедний цей комсомольський фейсбук – самі себе вже тролять, в самих палає вже другий день, чи більше. I при цьому вони кажуть, шо палає запорєбріком. Палає від того, шо шендерович сказав, при цьому вони кажуть, шо палає в самого шендеровича. Типова ватна поведінка. Давно кажу – такий самий треш, шо i в московії, тупо калька – копіюють все. I поведінка така сама, при цьому i за класами або верствами населення: влада продукує треш, заохочує, та i треш – це, по суті, державна політика, точніше прикриття реальної державної політики, яка полягає тільки в дерибані грошей, надрукованих i не тільки.

Ці всі вишиванки, сталєни, кокошніки, заборони інтернету, пластуни i молодогвардійці, мізуліни всюди, вятровичі та інші мідінскіє, он-вам-нє-пітро, цькування артистів i тд i тп. Це за фєйсбуком та іншими активістами-молодогрвардєйцями.

При цьому офлайну, шо там, шо тут – це все переважно давно не цікаво. Оффлайн зайнятий вирішенням своїх проблем. Але фейсбук i влада (по обидва боки кордону) називає народ винуватим у всьому. Хуйовий такий народ – нічого з ним не можна зробити: ні реформ, ні повоювати, царя не славлять, комунізм не вітають. Такий байдужий народ – взагалі йому похуй, шо влада робе для народу – не заборони інтернету, ні проценти мов у трансляціях, ні перейменування – взагалі, сука, нічим не цікавиться. Все йому ковбаси i справедливості хочеться. Взагалі вже ці холопи обарзіли – дратують реформаторів та іншу піонерію.

Оно, навіть дорн огризається. Сука вражеська. Цікаво шо його ше не облили зельонкою, як в московії роблять. Хоча корольову сьогодні таки облили. Цікаво, чого ці комсомольці ображаються на те, шо їх називають браттями i тд. Тим більше, шо вони ж є просто віддзеркаленням того, шо за північо-східним кордоном.

Кумедно, шо i політика i дії всі ці переважно бутафорські, не мають реально зараз впливу на тих, на кого типу націлені. Це, як із молодіжними протестами по всій росії нещодавно, так i тут. Вони мислять своїм фейсбуком i тупо своїм світоглядом. Взагалі не дивляться, де ті, до кого вони типу звертаються.

Де зараз 12-15 річні підлітки. Та вони часто навіть не у вк взагалі. I фб ваш їм до одного місця. А в ютубі вони дивляться того ж дорна i російськомовний (переважно) реп. А вк ваші заборони – вони на них взагалі не дивились, ті, хто ним користується. То ваш же електорат не може розібратись із вк, а вони це все обійшли плагіном за 3 секунди. Ви думаєте, шо вони слухають вас? А вони слухають інших людей, їм ця вся возня нецікава взагалі. Ви тупо про них нічого не знаєте, хоча це ваші ж діти. А намагаєтесь їх загнати у телевізор. Ну, то отримаєте зовсім іншу реакцію – їм всього 2-5 років в середньому, i буде новий клас електорату, про який ви нічого не знаєте, а тільки намагаєтесь його розчісувати під ту ж стару, поламану гребінку.

Хоча що там казати – сцяти проти проізда історії, то ж улюблена справа комсомолу цього. Не брати́ – кажете?

Link | Leave a comment {2} | Share